Перейти до змісту

Блок 07. Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVII ст.)

Джерело: офіційна програма

Сторінка покриває Блок 7 «Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVII ст.)» Програми зі співбесіди з історії України для вступників на навчання для здобуття ступеня бакалавра в НА СБ України (Київ — 2025). Зміст програми затверджено на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (наказ МОН від 26.06.2018 № 696).

Період

1600-1648 рр. Від початку XVII століття — до вибуху Хмельниччини. Період визначають дві лінії: посилення козацтва як головної військово-політичної сили (Сагайдачний, війни з Османами і Москвою) і боротьба за легалізацію православ'я (відновлення ієрархії 1620, статус Петра Могили з 1632), на тлі низки повстань 1620-1630-х і фінального удару — «Ординації Війська Запорозького» 1638 р., яка ліквідувала козацьке самоврядування і запустила «золотий спокій», що закінчився вибухом 1648.

Покриття за програмою

  • Зміни в соціально-економічному житті.
  • Морські походи козаків.
  • Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої проти Московського царства та Османської імперії.
  • Козацькі повстання 1620-1630-х рр.
  • «Ординація Війська Запорозького…».
  • Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.
  • Розвиток культури та освіти.

Ключові дати і постаті

Дата Подія / постать Опорна асоціація
1605-1622 Петро Конашевич-Сагайдачний — гетьман реєстрового козацтва найвидатніший гетьман першої половини XVII ст.
1612 Взяття козаками Кафи (Феодосії) визволення тисяч християнських бранців
1614, 1616 Морські походи козаків на Синоп і Трапезунд домінування на Чорному морі
1618 Похід Сагайдачного на Москву разом з польським королевичем Владиславом дійшли до стін Кремля
1618 Деулінське перемир'я (Польща-Москва) Чернігово-Сіверщина — Польщі
1620 Відновлення православної ієрархії єрусалимський патріарх Феофан хіротонізує Йова Борецького митрополитом Київським; під захистом Сагайдачного
1621 Хотинська битва польсько-козацьке військо проти Османів; перемога; смерть Сагайдачного від поранення (10 квітня 1622)
1625 Повстання Марка Жмайла Куруківська угода (5 листопада 1625): реєстр 6 000
1630 Повстання Тараса Федоровича (Трясила) Переяславська угода: реєстр 8 000
1632 Петро Могила обраний митрополитом Київським початок реформи освіти і церкви; узаконення православ'я Владиславом IV
1632 Заснування Києво-Могилянської колегії об'єднання Київської братської школи та Лаврської; з 1701 — академія
1635 Повстання Івана Сулими зруйнував щойно збудовану фортецю Кодак (1635)
1637-1638 Повстання Павла Павлюка, потім Якова Острянина і Дмитра Гуні поразка під Жовнином і Кумейками
1638 «Ординація Війська Запорозького реєстрового» сейм; ліквідація гетьманства, реєстр 6 000, козаки під владою польського комісара
1638-1648 «Золотий спокій» (десятиліття перед Хмельниччиною) різке посилення кріпосницького і релігійного тиску, що накопичує вибухонебезпечне напруження

Ключові постаті

  • Петро Конашевич-Сагайдачний († 1622) — гетьман, реформатор козацтва, дипломат, оборонець православ'я; герой Хотинської битви.
  • Йов Борецький († 1631) — митрополит Київський, перший після відновлення ієрархії 1620.
  • Петро Могила (1596-1647) — митрополит Київський з 1632, реформатор церкви та освіти; засновник Києво-Могилянської колегії.
  • Марко Жмайло, Тарас Федорович (Трясило), Іван Сулима, Павло Павлюк, Яків Острянин, Дмитро Гуня — лідери козацьких повстань 1625-1638.

Опорна структура: причини → події → наслідки

  • Демографічний тиск: з кінця XVI ст. кількість козаків зросла в десятки разів; реєстр (500-6000) лишався мізерним порівняно з реальною масою.
  • Зовнішні війни: Річ Посполита постійно потребувала козацького війська проти Москви, Османів, шведів — це посилювало значення козацтва, але плата була мізерною.
  • Соціально-економічний тиск: магнати ущільнюють кріпосництво; селяни масово тікають у степ і козацькі ряди.
  • Релігійне питання: після Берестейської унії 1596 православна ієрархія знищена; легалізація православ'я стає головним козацьким політичним проектом.
  • Конфлікт еліт: покозачена частина шляхти і реєстрові старшини (як Сагайдачний) починають говорити від імені «руського народу» — формується нова політична свідомість.
  • Сагайдачний (1605-1622): реформує військо, перетворює козацтво з вільної братії на регулярну армію; організовує морські походи (Кафа 1612, Синоп і Трапезунд 1614-1616); веде козаків у похід на Москву 1618 з королевичем Владиславом.
  • Відновлення ієрархії (1620): під військовою охороною Сагайдачного єрусалимський патріарх Феофан хіротонізує Йова Борецького митрополитом Київським. Уся вища православна ієрархія в Україні відновлена нелегально, але реально.
  • Хотинська битва (1621): польсько-козацьке військо (40 тис. поляків + 40 тис. козаків) зупиняє османське вторгнення Османа II; Сагайдачний помирає від поранень 10 квітня 1622 у Києві.
  • Куруківська угода (1625): після повстання Жмайла — компроміс: реєстр 6 000.
  • Повстання Тараса Трясила (1630): під Переяславом перемога над поляками («Тарасова ніч»); реєстр зростає до 8 000.
  • Кодак (1635): поляки зводять фортецю на Дніпрі для перекриття зв'язку з Січчю; Сулима негайно її зруйновує — і потрапляє в полон.
  • Петро Могила і освіта (1632): Києво-Могилянська колегія об'єднує Київську братську школу і Лаврську — стає головним інтелектуальним центром усієї Східної Європи.
  • Останнє повстання 1637-1638: Павлюк, Острянин, Гуня — розбиті під Кумейками і Жовнином.
  • «Ординація» 1638: сейм ліквідує гетьманство, ставить козаків під владу польського комісара, реєстр — 6 000, інші козаки — повертаються до селянського стану. Розпочинається «золотий спокій».
  • Релігія узаконена: Петро Могила домігся від Владислава IV офіційного визнання православ'я (1632) — після 36 років напівлегального існування.
  • Освітня вертикаль: Києво-Могилянська колегія готує покоління, що очолить Хмельниччину (Богдан Хмельницький, Іван Виговський — її випускники або вихованці).
  • Козацтво як еліта руського народу: після Сагайдачного козацька старшина — повноцінна політична сила; виступає від імені всієї української спільноти.
  • Розв'язка зрушень — Хмельниччина: «Ординація» 1638 + «золотий спокій» (різке посилення тиску магнатів і кріпосництва) створили вибухонебезпечну ситуацію, яка реалізувалась навесні 1648 р. повстанням Хмельницького.

Типові питання білета

Питання-варіанти

  1. Соціально-економічне життя українських земель у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.
  2. Морські походи козаків. Гетьман Петро Сагайдачний.
  3. Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої (Хотинська битва, похід на Москву).
  4. Відновлення православної ієрархії 1620 року. Роль Сагайдачного.
  5. Козацько-селянські повстання 1620-1630-х років (Жмайло, Тарас Трясило, Сулима, Павлюк, Острянин).
  6. «Ординація Війська Запорозького реєстрового» 1638 і її наслідки.
  7. Митрополит Петро Могила і Києво-Могилянська колегія.
  8. Розвиток освіти і культури в першій половині XVII ст.

Опорні тези відповіді

Каркас усної відповіді (20-25 речень)

  1. Зачин (2 речення): перша половина XVII ст. в Україні — період посилення козацтва як головної військово-політичної сили і боротьби православних за легалізацію церковної ієрархії. Епоха завершується «Ординацією» 1638 р. і десятиліттям «золотого спокою», що готує Хмельниччину.
  2. Сагайдачний (3 речення): найвидатнішим діячем періоду був Петро Конашевич-Сагайдачний, гетьман реєстрового козацтва (1605-1622). Він реформував козацтво з вільної братії в регулярну армію, організовував морські походи (взяття Кафи 1612, Синопа і Трапезунда 1614-1616). У 1618 р. водив козаків у похід на Москву разом з королевичем Владиславом.
  3. Хотинська битва і смерть Сагайдачного (2 речення): у 1621 р. польсько-козацьке військо в Хотинській битві зупинило османське вторгнення султана Османа II. Сагайдачний помер у Києві 10 квітня 1622 р. від ран, отриманих під Хотином.
  4. Відновлення православ'я (3 речення): у 1620 р. під військовим прикриттям Сагайдачного єрусалимський патріарх Феофан хіротонізував Йова Борецького митрополитом Київським — нелегально з точки зору Речі Посполитої. Православна ієрархія, знищена після Берестейської унії 1596 р., була фактично відновлена. Офіційне визнання прийде лише у 1632 р., після обрання Петра Могили митрополитом і відповідних поступок короля Владислава IV.
  5. Козацькі повстання 1620-1630-х (3-4 речення): напруга між реальною масою козацтва (десятки тисяч) і офіційним реєстром (500-6 000) виливалась у повстання — Жмайла (1625, Куруківська угода: реєстр 6 000), Тараса Трясила (1630, Переяславська угода: реєстр 8 000), Сулими (1635, зруйнував фортецю Кодак). Останній цикл — Павлюк (1637), Острянин і Гуня (1638) — розбито поляками під Кумейками і Жовнином.
  6. «Ординація» 1638 (2-3 речення): після перемоги поляки на сеймі прийняли «Ординацію Війська Запорозького реєстрового», яка ліквідувала гетьманство, поставила козаків під владу польського комісара і скоротила реєстр до 6 000 осіб. Усі позареєстрові козаки поверталися в кріпосницький стан.
  7. Києво-Могилянська колегія (2 речення): у 1632 р. митрополит Петро Могила об'єднав Київську братську школу і Лаврську у Києво-Могилянську колегію — головний інтелектуальний центр Східної Європи на наступні 150 років. Її вихованці очолять Хмельниччину і козацьку державу.
  8. «Золотий спокій» (1 речення): наступне десятиліття 1638-1648 — це різке посилення кріпосницького тиску магнатів і релігійних утисків, що накопичує вибухонебезпечне напруження.
  9. Висновок (1-2 речення): перша половина XVII ст. підготувала Хмельниччину: козацтво стало готовою політичною елітою, церква мала легальну ієрархію і освітню вертикаль, а соціально-релігійний тиск потребував лише іскри. Іскрою став особистий конфлікт Чигиринського сотника Богдана Хмельницького з підстаростою Чаплинським 1647 року.
Якірна теза для пам'яті

«Сагайдачний — Хотин — 1620 — Могила — Кодак — Ординація. Шість слів = вся перша половина XVII ст.: козацтво стає елітою, церква легалізується, фортеця зруйнована козаками і відбудована поляками, врешті ординація 1638 готує Хмельниччину».

Зв'язки з іншими блоками