Перейти до змісту

Блок 03. Русь-Україна (Київська держава)

Джерело: офіційна програма

Сторінка покриває Блок 3 «Русь-Україна (Київська держава)» Програми зі співбесіди з історії України для вступників на навчання для здобуття ступеня бакалавра в НА СБ України (Київ — 2025). Зміст програми затверджено на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (наказ МОН від 26.06.2018 № 696).

Період

IX – перша третина XII ст. (умовно: 882, заволодіння Києва Олегом, — 1132, смерть Мстислава Великого і остаточний початок роздробленості). Найвищі точки — кінець X ст. (Володимир Великий, хрещення) і середина XI ст. (Ярослав Мудрий).

Покриття за програмою

Пункти, які прямо називає програма НА СБ України з історії (блок 3):

  • Розселення східнослов'янських племінних союзів (поляни, сіверяни, уличі, тиверці, хорвати/білі хорвати, волиняни/дуліби/бужани, древляни).
  • Назва «Русь». Руська земля.
  • Утворення Русі-України (Київської держави).
  • Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність перших київських князів.
  • Державотворення кінця X – середини XI ст.
  • Запровадження християнства як державної релігії.
  • «Руська правда».
  • Правління наступників Ярослава Мудрого.
  • Русь-Україна (Київська держава) в першій третині XII ст.
  • Боротьба з половецькою загрозою.
  • Роздробленість Русі-України (Київської держави).
  • Суспільно-політичне та господарське життя.
  • Культура й духовність.

Ключові дати і постаті

Дата Постать / подія Опорна асоціація
862 Покликання варягів (літописна легенда) Рюрик, Сінеус, Трувор у Новгороді
882 Олег заволодів Києвом «Київ — мати міст руських»; об'єднання Новгорода і Києва
907, 911 Походи Олега на Візантію договори з греками; «прибив щит на воротах Царгорода»
912-945 Князь Ігор повстання древлян 945; вбитий в Іскоростені
945-957/964 Княгиня Ольга помста древлянам; адмін. реформа (погости, уроки); особисте хрещення в Константинополі ~957
957-972 Князь Святослав розгром Хозарського каганату 965; походи на Балкани 968-971; загинув від печенігів 972
978/980-1015 Володимир Великий 988 — Хрещення Русі; будівництво міст; Десятинна церква (996)
1019-1054 Ярослав Мудрий розквіт; династичні шлюби (Анна Ярославна — королева Франції); «Руська правда» (Правда Ярослава); Софійський собор Київ 1037; перша бібліотека
1054-1078 Тріумвірат Ярославичів Ізяслав, Святослав, Всеволод
1068, 1093, 1103, 1111 Битви з половцями Альта 1068, Стугна 1093, Сальниця 1111
1097 Любецький з'їзд «кожен хай тримає отчину свою» — формальне закріплення поділу
1113-1125 Володимир Мономах повстання у Києві 1113; «Поучення дітям»; «Устав Володимира Мономаха»
1125-1132 Мстислав Великий останній правитель об'єднаної Русі
1132 Смерть Мстислава початок остаточної політичної роздробленості
1187 Перша згадка слова «Україна» у Київському літописі (про Переяславщину)
1185 Похід Ігоря Святославича на половців основа «Слова о полку Ігоревім»

Племінні союзи східних слов'ян (за літописом)

Поляни (Київщина, ядро держави), сіверяни (Чернігівщина, Сумщина), древляни (Житомирщина), дуліби/бужани/волиняни (Волинь), хорвати/білі хорвати (Прикарпаття), уличі (Південне Подніпров'я), тиверці (Подністров'я).

Опорна структура: причини → події → наслідки

  • Розклад родового устрою: у VIII-IX ст. східнослов'янські племінні союзи переходять від родової общини до територіальної; виділяється знать (бояри).
  • Торговельний шлях «з варяг у греки»: Дніпро став стратегічним коридором між Балтикою і Візантією; контроль над ним давав ресурс і легітимність.
  • Зовнішня загроза: хозари (контролювали схід), варяги (просувались з півночі), печеніги (з Х ст.) — необхідність консолідованої військової відповіді.
  • Норманський фактор: покликання варягів (за літописом 862) — символічний момент, але реальний процес державотворення йшов знизу — через міста-племінні центри.
  • Об'єднання двох центрів (882): Олег приніс Новгород і Київ під єдину владу; столицею стає Київ.
  • Дипломатія і війна з Візантією (X ст.): походи Олега й Ігоря; договори (907, 911, 944) — перші міжнародні договори Русі.
  • Реформа Ольги (середина X ст.): упорядкування збору данини, погости, уроки — фактично перша адмінреформа.
  • Святославові походи (X ст.): розгром Хозарського каганату (965) — стратегічна перемога; походи на Дунай — амбіція перенести центр на Балкани.
  • Хрещення Русі (988): Володимир обирає православ'я; Русь входить у візантійську цивілізаційну орбіту.
  • Кодифікація права (XI ст.): «Руська правда» Ярослава Мудрого — перший писемний правовий звід.
  • Любецький з'їзд (1097): оформлення спадкового принципу володіння князівствами.
  • Мономашка стабілізація (1113-1132): Володимир Мономах і Мстислав Великий тимчасово зупиняють розпад.
  • Цивілізаційний вибір: християнство східного обряду визначило культурний код (кирилиця, церковна архітектура, правова традиція) на тисячоліття вперед.
  • Письмо і література: «Повість временних літ» (XII ст., приписується Нестору), «Слово о полку Ігоревім» (~1187), «Поучення дітям» Мономаха.
  • Право: «Руська правда» — основа правових традицій усіх східнослов'янських народів.
  • Архітектура: Софія Київська (1037), Десятинна, Києво-Печерська лавра (1051) — еталони руської архітектури.
  • Геополітика: Русь-Україна стала впливовим суб'єктом, з яким династично родичалися Візантія, Польща, Угорщина, Норвегія, Франція.
  • Зародок майбутньої роздробленості: саме принцип «отчини» з 1097 і смерть Мстислава 1132 заклали основу для розпаду на самостійні князівства.

Типові питання білета

Питання-варіанти

  1. Розселення східнослов'янських племінних союзів. Хто з них став ядром Київської Русі?
  2. Утворення Київської держави. Внутрішня і зовнішня політика перших князів (Олег, Ігор, Ольга, Святослав).
  3. Запровадження християнства як державної релігії: причини, події, наслідки.
  4. Київська Русь за Ярослава Мудрого. «Руська правда».
  5. Боротьба Русі з половецькою загрозою.
  6. Володимир Мономах і його роль в історії Русі.
  7. Початок політичної роздробленості Русі: причини й перші прояви.
  8. Культура і духовність Київської Русі.

Опорні тези відповіді

Каркас усної відповіді (20-25 речень)

  1. Зачин (2 речення): Київська Русь — перша велика східнослов'янська держава, що існувала з кінця IX до першої третини XII ст. Її ядром стали поляни з центром у Києві, навколо яких об'єдналися інші східнослов'янські племінні союзи.
  2. Утворення (3 речення): 882 року князь Олег захопив Київ і об'єднав його з Новгородом, заявивши «Київ — мати міст руських». Перші князі — Олег, Ігор, Ольга, Святослав — займались збиранням земель, війнами з Візантією, Хозарським каганатом і реформами збору данини. Найважливіша адмінреформа Ольги (середина X ст.) встановила погости та уроки.
  3. Володимир Великий і хрещення (3 речення): 988 р. князь Володимир Великий запровадив християнство як державну релігію, обравши східний (візантійський) обряд. Це означало входження Русі в європейську християнську цивілізацію, появу кирилиці, кам'яної архітектури і нової правової культури. Збудовано Десятинну церкву (996) — першу кам'яну на Русі.
  4. Ярослав Мудрий і розквіт (3-4 речення): правління Ярослава Мудрого (1019-1054) — час найбільшого піднесення. Створено «Руську правду» — перший писаний правовий кодекс. Зведено Софійський собор у Києві (1037), засновано бібліотеку. Династичні шлюби з європейськими дворами (донька Анна — королева Франції) свідчать про високий міжнародний статус Русі.
  5. Половецька загроза (2-3 речення): з другої половини XI ст. на південні рубежі тиснули половці; ключові битви — Альта (1068), Стугна (1093), Сальниця (1111). Володимир Мономах організував коаліційні походи проти половців, які тимчасово стабілізували кордон.
  6. Початок роздробленості (3 речення): Любецький з'їзд князів 1097 року формально закріпив принцип «кожен хай тримає отчину свою», що згодом призвело до розпаду. Володимир Мономах (1113-1125) і його син Мстислав Великий (1125-1132) тимчасово втримали єдність. Зі смертю Мстислава 1132 року Русь остаточно розпалась на самостійні князівства.
  7. Висновок (1-2 речення): Київська Русь заклала духовну, правову, культурну і геополітичну основу для всіх східнослов'янських народів, але закономірно розпалась через внутрішню логіку феодального устрою.
Якірна теза для пам'яті

«Київська Русь — це 250 років від Олега (882) до Мстислава Великого (1132): три фази — об'єднання земель і договори з Візантією (IX-X ст.); цивілізаційний вибір християнства та правова кодифікація (988 + Ярослав); тимчасова стабілізація проти половців і початок роздробленості (Мономах, Любецький з'їзд 1097)».

Зв'язки з іншими блоками