Перейти до змісту

Блок 06. Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Джерело: офіційна програма

Сторінка покриває Блок 6 «Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)» Програми зі співбесіди з історії України для вступників на навчання для здобуття ступеня бакалавра в НА СБ України (Київ — 2025). Зміст програми затверджено на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (наказ МОН від 26.06.2018 № 696).

Період

1569-1600 рр. Від Люблінської унії, що передала українські землі ВКЛ під юрисдикцію Польської корони, — до межі XVII століття. Ключові процеси: формування магнатсько-шляхетського устрою, ріст реєстрового козацтва, перші козацько-селянські повстання, церковний розкол (Берестейська унія 1596) і піднесення братського руху.

Покриття за програмою

  • Люблінська унія та її вплив на українські землі.
  • Зміни в соціальній структурі українського суспільства.
  • Виникнення Запорозької Січі.
  • Козацько-селянські повстання.
  • Братський рух.
  • Утворення греко-католицької церкви.
  • Розвиток культури та освіти.

Ключові дати і постаті

Дата Подія / постать Опорна асоціація
1569 Люблінська унія об'єднання Польщі і ВКЛ у Річ Посполиту; українські воєводства ВКЛ — під польську юрисдикцію
1572 Універсал короля Сигізмунда II Августа створення реєстрового козацтва (300 осіб)
1574 Іван Федоров видає у Львові «Апостол» і «Буквар» початок українського книгодрукування
1576 Король Стефан Баторій реформує реєстр до 500 осіб; формальне визнання козацького стану
1576 Заснування Острозької школи (академії) Костянтин Острозький; перша східнослов'янська школа європейського типу
1581 Острозька Біблія перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою (Іван Федоров, замовник Костянтин Острозький)
1586 Львівське Успенське братство перше і найвідоміше українське братство; статут затверджено патріархом Йоакимом
1591 Львівська братська школа перша братська школа
1591-1593 Повстання Криштофа Косинського перше масове козацько-селянське повстання
1594-1596 Повстання Северина Наливайка охопило Поділля, Київщину, Білорусь; Наливайко страчено у Варшаві 1597
1596 Берестейська (Брестська) церковна унія утворення греко-католицької (унійної) церкви; ініціатори — Іпатій Потій, Кирило Терлецький; визнала зверхність Папи зі збереженням східного обряду
1597 Сейм визнав унію офіційно православ'я виведено за рамки закону
1599 Синод у Бересті проти унії виступ православних на чолі з Костянтином Острозьким

Ключові постаті

  • Костянтин Острозький (1526-1608) — найвпливовіший православний магнат, фундатор Острозької академії, опонент Берестейської унії.
  • Іван Федоров (Федорович) (~1525-1583) — піонер східнослов'янського книгодрукування, друкар першої повної Біблії слов'янською мовою.
  • Іпатій Потій (1541-1613) — єпископ володимирсько-берестейський, головний ідеолог і організатор Берестейської унії, перший унійний митрополит.
  • Кирило Терлецький — єпископ луцький, разом із Потієм провів унію.
  • Криштоф Косинський († 1593) — перший очільник великого козацького повстання.
  • Северин Наливайко († 1597) — друге повстання; страчений у Варшаві.

Опорна структура: причини → події → наслідки

  • Люблінська унія (1569): перевід українських земель ВКЛ (Київщина, Волинь, Брацлавщина, Поділля) під польську юрисдикцію — інтеграція в магнатсько-шляхетський устрій Речі Посполитої.
  • Окатоличення і полонізація еліти: українська шляхта поступово приймала католицтво й польську мову — виникає розрив між «руським» простолюдом і «польською» знаттю.
  • Кріпосницький тиск: після ІІІ Литовського статуту (1588) селянство фактично закріпачено; значна частина селян тікає в степ — поповнюючи козацтво.
  • Татарська небезпека: напади з Криму перетворюють південні землі на постійний фронтир; необхідність військового захисту посилює козацтво.
  • Релігійний фактор: православна церква на українських землях у занепаді (низький рівень освіти кліру, втрата майна), що готує ґрунт для радикальної реформи — або через унію (католицький варіант), або через братський рух (православна реформа знизу).
  • 1569 Люблінська унія: українські землі переходять під юрисдикцію Польської корони. Розширюються магнатські латифундії (Острозькі, Вишневецькі, Заславські).
  • 1572-1576 Реєстрове козацтво: король Сигізмунд II Август (1572) створює перший офіційний реєстр у 300 осіб; Стефан Баторій (1576) розширює до 500 і дає привілеї.
  • 1576 Острозька академія: Костянтин Острозький засновує першу школу європейського типу серед православних слов'ян; стає центром православного відродження.
  • 1581 Острозька Біблія: перший повний друкований переклад Біблії церковнослов'янською мовою — символ культурного підйому.
  • 1586-1591 Братський рух: Львівське Успенське братство (1586) отримує ставропігію від Константинопольського патріарха; засновує братську школу (1591); за ним — Київське (1615), Луцьке, Холмське братства.
  • 1591-1596 Перші козацько-селянські повстання: Косинський (1591-1593) і Наливайко (1594-1596) — перші великі виступи проти польського панування; обидва придушені, але показали потенціал козацтва як політичної сили.
  • 1596 Берестейська унія: на соборі в Бересті більшість православних єпископів на чолі з Іпатієм Потієм і Кирилом Терлецьким приймає юрисдикцію Папи зі збереженням східного обряду — утворюється греко-католицька (унійна) церква. Костянтин Острозький, інші магнати, братства і частина єпископів відмовляються.
  • 1597 Сейм: визнав унію офіційно; православ'я фактично виводиться за рамки закону, втрачає правовий статус.
  • Розкол еліти: Україна тепер у складі Речі Посполитої, частина еліти полонізується, частина опирається — формується національно-релігійна свідомість.
  • Козацтво як політичний суб'єкт: після Косинського і Наливайка стає очевидно — козаки не лише військова сила, а й політичний гравець, що готовий діяти від імені «руського народу».
  • Релігійний розкол: утворення греко-католицької церкви розкололо духовенство і вірян; з 1596 і до Хмельниччини (1648) — постійна боротьба за легалізацію православ'я (відновиться у 1620 і 1632).
  • Культурне піднесення: Острозька академія, братські школи, друкарство — основа для майбутньої Києво-Могилянської академії (1632).
  • Соціальне напруження: магнатсько-шляхетський устрій + кріпосництво + релігійні утиски + обмеження козацького реєстру — все це готує великий вибух 1648 року.

Типові питання білета

Питання-варіанти

  1. Люблінська унія 1569 і її вплив на українські землі.
  2. Зміни в соціальній структурі українського суспільства після Люблінської унії.
  3. Виникнення і організація Запорозької Січі. Реєстрове козацтво.
  4. Перші козацько-селянські повстання кінця XVI ст. (Косинський, Наливайко).
  5. Братський рух в Україні: причини появи, основні центри, роль у культурно-релігійному житті.
  6. Берестейська церковна унія 1596: причини, події, наслідки.
  7. Розвиток освіти і культури в українських землях у другій половині XVI ст.

Опорні тези відповіді

Каркас усної відповіді (20-25 речень)

  1. Зачин (2 речення): друга половина XVI ст. в українській історії визначається трьома процесами — інтеграцією в Річ Посполиту після Люблінської унії 1569 р., становленням реєстрового козацтва і релігійним розколом, спровокованим Берестейською унією 1596 р.
  2. Люблінська унія (3 речення): у 1569 р. Польща і Велике князівство Литовське об'єдналися в Річ Посполиту; українські землі ВКЛ — Київщина, Волинь, Брацлавщина, Поділля — перейшли під польську юрисдикцію. Це посилило магнатсько-шляхетський устрій з великими латифундіями (Острозькі, Вишневецькі) і запустило процес полонізації української шляхти. Після ІІІ Литовського статуту 1588 р. селянство було фактично закріпачено.
  3. Реєстрове козацтво (3 речення): у 1572 р. король Сигізмунд II Август створив перший реєстр у 300 осіб; Стефан Баторій у 1576 р. розширив його до 500 і надав привілеї. Реєстрове козацтво стало офіційно визнаною військовою формацією на службі короля. Поза реєстром залишалося значно більше «непослушних» козаків, що жили за Дніпровими порогами на Запорозькій Січі.
  4. Перші повстання (3 речення): наприкінці XVI ст. вибухнули перші великі козацько-селянські повстання — Криштофа Косинського (1591-1593) і Северина Наливайка (1594-1596). Обидва були придушені, Наливайка страчено у Варшаві 1597 р. Але повстання показали — козацтво вже стало політичною силою, що говорить від імені руського православного населення.
  5. Братський рух (2-3 речення): з 1586 р. в українських містах постають братства — Львівське Успенське (отримало ставропігію патріарха), Київське (1615), Луцьке. Вони засновують братські школи, друкарні, лікарні; стають центрами захисту православ'я і української культури.
  6. Берестейська унія (3-4 речення): у 1596 р. на соборі в Бересті більшість православних єпископів на чолі з Іпатієм Потієм і Кирилом Терлецьким прийняли юрисдикцію Папи Римського зі збереженням східного обряду — утворилася греко-католицька (унійна) церква. Костянтин Острозький і братський рух унію відкинули. У 1597 р. сейм визнав унію офіційно, а православ'я втратило правовий статус, що стало одним з головних джерел майбутніх козацько-селянських воєн.
  7. Культурне піднесення (1-2 речення): Острозька академія (1576), Острозька Біблія (1581), Львівська братська школа (1591), розвиток друкарства Іваном Федоровим — друга половина XVI ст. дала Україні мережу освітніх і культурних інституцій європейського типу.
  8. Висновок (1-2 речення): друга половина XVI ст. — період закладення тих суперечностей (соціальних, релігійних, національних), які вибухнули Хмельниччиною. Україна вже усвідомлює себе як окрему політичну і культурну спільноту в межах Речі Посполитої.
Якірна теза для пам'яті

«1569 — Люблінська унія, 1572 — реєстр, 1576 — Острозька академія, 1581 — Острозька Біблія, 1586 — Львівське братство, 1591-1596 — Косинський і Наливайко, 1596 — Берестейська унія, 1597 — Наливайка страчено. Соціальний пресинг + релігійний розкол + козацтво як політичний суб'єкт = передумови Хмельниччини».

Зв'язки з іншими блоками