Перейти до змісту

Блок 01. Вступ до історії України

Період

Не хронологічний, а методологічний блок. Введення до того, як і за чим ми вивчаємо історію України, перш ніж переходити до самих подій.

Ключові поняття та постаті

Ключове поняття Що позначає Чому важливе
Історія України як наука Систематичне вивчення минулого українського народу й держави з опертям на джерела й науковий метод Демаркація: історія ≠ публіцистика; кожна теза має мати джерело
Періодизація Поділ суцільного потоку часу на якісно відмінні етапи Без періодизації неможлива порівняльна оцінка епох
Речові джерела Матеріальні предмети минулого: знаряддя, одяг, монети, будівлі, кераміка Базові для безписемних епох (палеоліт, Трипілля, кочовики)
Усні джерела Перекази, пісні, легенди, спогади Доповнюють писемні; основні для усної історії XX ст. (рос-укр. війна, голоси очевидців)
Писемні джерела Літописи, хроніки, документи, листи, преса Найповніші для епох, починаючи з Київської Русі
Візуальні джерела Зображення: ікони, портрети, фотографії, мапи, плакати, відео Швидко зростає роль для XX-XXI ст.
Ключові постаті-історики М. Грушевський (10-томна «Історія України-Руси»), Д. Дорошенко, І. Крип'якевич, Я. Дашкевич, С. Плохій Авторитетна академічна школа, формували канон періодизації

Опорна концептуальна вісь

Замість causes → events → consequences (для подій) тут — три роздільні питання, які треба вміти розгорнути:

  • Об'єкт: минуле українського народу й держави в усій його повноті — політичне, соціальне, економічне, культурне, духовне життя.
  • Предмет: закономірності й особливості становлення, розвитку, занепаду українських державних утворень і суспільства.
  • Метод: критика джерел, порівняльно-історичний, ретроспективний, статистичний, мікро- й макро-історія.
  • Функція: пізнавальна, прогностична, виховна, світоглядна.
  • Відмінність від суміжних дисциплін: археологія (матеріальні залишки), етнологія (народи й культури), історіографія (історія самої історичної думки).

Канонічна періодизація (за програмою НА СБ України 2025):

  1. Стародавня історія — від палеоліту до Великого розселення слов'ян (~до VII ст. н.е.).
  2. Княжа доба (середні віки) — Київська Русь (IX–XII), Галицько-Волинська (XIII–XIV).
  3. Литовсько-польський період — друга половина XIV – перша половина XVI ст.
  4. Козацька доба — від виникнення Січі до ліквідації автономії Гетьманщини (XVI – XVIII).
  5. Імперський період — XVIII – початок XX ст. (Російська + Австрійська імперії).
  6. Українська революція й боротьба за державність — 1917-1921.
  7. Радянський період — 1920-ті – 1991.
  8. Незалежна Україна — з 24.08.1991.

Альтернативні схеми (Грушевський, Лисяк-Рудницький) акцентують на безперервності української нації або на зміні «епох свободи» й «епох недержавності».

Чотири типи (за програмою НА СБ України):

Тип Приклади для історії України
Речові Кам'яні знаряддя (палеоліт), глиняна кераміка трипільців, скіфське золото, давньоруські гривні, козацькі шаблі
Усні Думи й історичні пісні (про Хмельниччину, Січ), родинні перекази, спогади учасників ОУН-УПА, інтерв'ю переселенців
Писемні «Повість временних літ» (XII), Галицько-Волинський літопис, козацькі літописи (Самовидець, Грабянка, Величко), УЦР-документи 1917-1918, державні архіви
Візуальні Києво-Печерські фрески, ікони Богородчанського іконостаса, портрет Б. Хмельницького, фото Голодомору, кадри Революції Гідності

Принцип критики джерела

Будь-яке джерело перевіряється на: 1) автентичність (чи справжнє), 2) походження (хто, коли, де створив), 3) достовірність (наскільки точно відображає факти), 4) повноту (чи не упущено суттєве), 5) тенденційність (чию позицію виражає).

Типові питання білета

Питання-варіанти, які можуть прозвучати

  1. Що є об'єктом і предметом курсу «Історія України»?
  2. Назвіть і коротко охарактеризуйте основні етапи (періоди) історії України.
  3. Які типи історичних джерел ви знаєте? Наведіть приклади з історії України для кожного типу.
  4. Назвіть видатних українських істориків та їхні фундаментальні праці.
  5. У чому полягає різниця між писемними й усними джерелами? Яка їхня роль у вивченні різних епох?
  6. Що таке історична критика джерел? Чому вона необхідна?

Опорні тези відповіді

Каркас відповіді 20-25 речень (як вимагає формат співбесіди)

  1. Зачин (2-3 речення): визначити поняття «історія України як наука» — це систематичне вивчення минулого українського народу й державних утворень з застосуванням наукового методу й критики джерел.
  2. Об'єкт і предмет (3 речення): об'єкт — минуле в усій його повноті (політичне, соціальне, культурне життя); предмет — закономірності становлення, розвитку, занепаду українських державних утворень.
  3. Періодизація (5-6 речень): 8 канонічних періодів — стародавня, княжа, литовсько-польська, козацька, імперська, революційна 1917-1921, радянська, незалежна.
  4. Джерела (5-6 речень): 4 типи — речові (трипільська кераміка, скіфське золото), усні (думи, перекази), писемні (літописи, козацькі хроніки, УЦР-акти), візуальні (фрески, ікони, фото). Кожен тип переважає для певної епохи.
  5. Постаті (3-4 речення): Грушевський з його «Історією України-Руси», Дорошенко, Крип'якевич, сучасні Плохій, Грицак.
  6. Висновок (2 речення): знання історії — основа громадянської ідентичності й здатності розпізнавати маніпуляції фактом, що особливо актуально для працівника СБУ.
Приклад речення, що показує академічну рамку

«Перший том "Історії України-Руси" Михайла Грушевського, виданий 1898 року у Львові, є фундаментом сучасної української національної історичної схеми, бо саме там вперше системно обґрунтовано окремішність української історії від російської й польської.»

Зв'язки з іншими блоками